Ласкаво просимо до djkennymac.com

HOMEХТО МИ | ПРОЕКТИ | ПОСЛУГИ | ДЕМО | МУЗІНФО | ГРУПИ | ПРЕСА | ФОТО | АНГЛ.ШКОЛА | МАГАЗИН | ГОСТЬОВА | ФОРУМКОНТАКТИ

English version
:: Історія розвитку української рок музики ::

 

 

Завітайте на

MY ENGLISH FORUM !

HOT!

Вчимося разом
з носіями англійської мови!!!

 

МУЗИЧНИЙ ФОРУМ!
ENTER ТУТ!
FORUM

Дружні сайти:

Пиши українською

 

     "За радянських часів Україну вважали класичним «заповідником брежнєвізму». Радянська Україна при Щербицькому била рекорди в боротьбі з дисидентством і усіляким вільнодумством, тому навіть найменші прояви опозиційних настроїв каралися жорстокіше, ніж у Москві.

     Рок-н-рол в часи холодної війни сприймали лише як ідеологічну диверсію. Не інакше. Нетривалий період хрущовської відлиги другої половини 60-х ознаменувався швидким зростанням молодіжного прозахідного руху, коли десятки біг-бітових формацій гриміли у студентських гуртожитках, ретельно копіюючи "Бітлз", "Ролінг Стоунз", Елвіса Преслі. Стрімко завоювали популярність "Друге Дихання", "The Once", "Березень", "Еней" та інші.

     Саморобні записи рок-н-рольних кумирів блискавично розмножувалися і ходили по руках нарівні із записами західних груп. Звістки про концерти миттєво збирали гігантські натовпи молоді, тому потрапити на концерт зірок вважалося великою вдачею. Рок-н-рольна повінь, що розлилася країною, вже поволі тоненькими струмками пробивалася в ефіри державних ТБ і Радіо.

     Такий бурхливий початок рок-епопеї урвався раптово. «Празьку весну» 1968 року, або «Весну свободи» в Чехії було роздавлено радянськими танками і ці трагічні події мали досить драматичний відгомін в самому СРСР. Відділи КДБ, які розросталися як гриби після дощу, повели непроголошену війну проти інакомислення. У фокусі всевидячого ока КДБ опинилася і рок-музика. Ціла система обмежень і заборон мала б звести нанівець вільну творчість ніким не контрольованих груп. По суті рок-музику було заборонено. Натомість культивували радянську естрадну пісню і адаптований фольклор.

     Однак усе це не означає, що «рок-н-рол помер». Атмосфера підпільних концертів ще більше підігрівала інтерес до цієї музики, а тотальний застій 70-х покликав до життя надзвичайно оригінальний андеграунд — літературний, поетичний, мистецький. Щодо 70-х — це були роки розвинутого соціалізму та вокально-інструментальних ансамблів. Кожен такий ансамбль був закріплений за якою-небудь обласною філармонією, мав власних художніх і адміністративних керівників та виконував пісні, затверджені вищими інстанціями. Переважну частину репертуару становили твори членів Спілки композиторів. Свої власні твори музикантам дозволяли виконувати лише після того, як ці твори затверджували художні ради, що складали партійні працівники і члени цих самих творчих спілок. Найзапекліші опозиціонери і партизани від рок-н-ролу перемістилися в жанри, які знаходилися поза зоною досягнення радянської цензури — тобто грали популярний тоді джаз-рок, арт-рок, або музику, що не передбачала вербального ряду. Яскравий слід лишили по собі "Крок", "Репортаж", "Ореол", "Кредо", "Кросворд" та інші.

     1980-ті роки принесли перші паростки надії. Фатально постаріло Політбюро, наскрізь гнила економічна система та величезна кількість політичних анекдотів провіщали близькість свіжого повітря свободи. Пітерсько-московська «червона хвиля» як виразна рок-опозиція режиму, широко розлилася в СРСР. Це був час вибуху магнітофонної культури. Платівки фірми «Мелодія» мали доволі жалюгідний вигляд порівняно з бобінами і касетами, які тиражувалися кустарним способом, містили пісні "Зоопарук", "Кіно", "Акваріуму", "Аліси" та інших знакових груп епохи перебудови. Розквіт рок-музики в середини 80-х був інспірований початком горбачовської перебудови з її доктринами «гласності» і «прискорення». Заборонений плід поволі ставав доступним — легалізація рок-руху відбувалася лавиноподібно, в усіх містах з’являлися рок-клуби, а всі філармонійні ВІА нашвидкоруч перелицьовували своє звучання «під рок». Київський рок-клуб «Кузня» «вихлюпнув» на поверхню цілу обойму команд, які швидко здобули популярність не лише в Україні. Ешелон «важкого року» очолювали "Едем", "Перрон", "Квартира 50", "Кому Вниз", "Титанік", лідерами «альтернативного крила» були "Колезький Асесор", "Воплі Відоплясова" та "Раббота Хо". Усі вони активно концертували, адже клуби в різних містах тісно співпрацювали один з одним, постійно влаштовували якісь акції і фестивалі. Тодішні рок-клуби, створені ентузіастами і самими музикантами являли собою симбіоз репетиційної бази, концертного майданчика, інформаційного центру і тиражуючої компанії.

     Наприкінці 80-х років з’являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р. Саме там уперше на повний голос прозвучали "Брати Гадюкіни", Віка Врадій (сестричка Віка), "Зимовий Сад", "Кому Вниз", "ВВ". На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві та інших містах з’явилися досить самобутні групи, які різко відрізнялись від безлічі інших і старанно копіювали західні стандарти. В цілому, початок 90-х — це роки диференціації за стилями і напрямами. Роки напружених пошуків самих себе в світовому океані музики. А головне — відбулося таїнство самоідентифікації рок-музиканта в площині рідних традицій, в межах своєї — рідної землі.

     Однак відсутність музичної індустрії і бодай мінімальної шоу-бізнесової інфраструктури безмежно гальмуюють природні поривання музикантів займатися виключно музикою, примушуюють їх «тікати» в суміжні види діяльності. Вони самі «по крихті» збирають студії, клепають апаратуру, самі організовують концерти і самі ж опікуються виданням власних альбомів. На відміну від поп-музики, комерціалізація як така, майже не торкнулася рок-музики — тут ніхто не заробив великі гроші, ніхто не зробив кар’єру… Радше навпаки. Тому не буде нахабством з нашого боку розглядати рок, як чисте мистецтво людей талановитих, з чистими серцями.

     Багато цікавих і яскравих груп, про яких мова йтиме нижче, походять із столиці. Але Київ — ще не вся Україна. Захід, схід і південь також породили зірок і зірочок, що залишили помітний слід в історії жанру."

з книги О.Євтушенко "Легенди Химерного Краю"

 

 

 

 

 

О.Євтушенко "Легенди Химерного Краю"

    Спочатку був диск під назвою «Легенди химерного краю». Назва першої в Україні (і в світі) Антології Української рок-музики запозичена з пісні Андрія Середи — лідер-вокаліста "Кому Вниз". Головна ідея CD — зібрати докупи розпорошену в часі музику, що в сумі дає явище — яскраве і своєрідне. Але коротких бліц-біографій у буклеті «Легенд…» виявилось замало, аби розповісти про всіх, хто створював колективний музичний портрет часу й епохи.

     Так з’явилася книга-альбом, яка детально змальовує усі перипетії розвитку жанру. Рок в Україні — це велика частина неофіційної культури, яку робили люди чесні, талановиті і віддані. «Легенди химерного краю» данина шани і вдячності усім, чиє мистецтво було і залишається СПРАВЖНІМ І ВІЛЬНИМ.

 

  Укра?нськ_ 100x100

 

Наші партнери:

Im Translator, Online translator, spell checker, virtual keyboard, cyrillic decoder

 


HOMEХТО МИ | ПРОЕКТИ | ПОСЛУГИ | ДЕМО | МУЗІНФО | ГРУПИ | ПРЕСА | ФОТО | АНГЛ.ШКОЛА | МАГАЗИН ТЕКСТИ | ГОСТЬОВА | ФОРУМ | КОНТАКТИ | LINKS
 

© djkennymac.com - Всі права застережені. Будь ласка, з усіх питань звертайтесь до нас

Privacy Policy I Sitemap I eLinks

META-Ukraine  Rambler's Top100       Ukrainian PortAl        


Українська Банерна Мережа